Виховання дитини як важливий етап розвитку особистості


                                                               УДК


      Дана робота розкриває поняття “особистості дитини”, показує її
складові частини, а також фактори, які обумовлюють її формування. Особлива
увага приділяється процесу та стилю виховання дитини – Особистості у
родині. Робота може бути цікавою для всіх, хто небайдуже ставиться до
майбутнього нашого суспільства, хто готується стати батьками.

      Ключові слова: особистість,  ланки структури самосвідомості, образ
тіла, зазіхання на визнання, статева ідентифікація, психологічний час,
соціальний простір, сім’я, виховання.


      Зараз ми завзято сперечаємося про економічну ситуацію у світі, про
конституцію України, про глобальні проблеми людства. Складно уявити, що
минеться кілька років, і ми так само завзято будемо обговорювати переваги
та недоліки тих чи інших Памперсів. Як би це ні було сумно чи, навпаки,
радісно усвідомлювати, в першу чергу ми не майбутні економісти й менеджери,
а ми - майбутні батьки, що накладає на нас не тільки відповідальність за
наших дітей, а й створює певні зобов'язання перед суспільством.. Нещодавно
проведені дослідження показали, що зі 100 опитаних пар молодих батьків
тільки 17% дійсно готові ними бути. Але ж ми повинні не просто поповнити
нашу перенаселену земну кулю новими представниками людства, а й дати
суспільству повноцінну Особистість. Що ж це таке - Особистість дитини?? Як
виховати дитину, щоб вона була Особистістю? І як допомогти молодим батькам
у вихованні? Отже, у першій частині своєї роботи розкривається поняття
особистості дитини і її складові, а у другій ми упритул наблизимося
безпосередньо до питань виховання Особистості.

      Особистість - це сукупність різних рис та вад характеру, що роблять
людину унікальною, несхожою на всіх інших. Вона містить у собі не тільки
духовні властивості, але й фізичні, розумові, емоційні і соціальні, а також
відбиває властивості, уроджені або обумовлені навколишнім середовищем:



      Фізичний розвиток безпосередньо впливає на самооцінку і погляди
дитини. Фізичні здібності і вродлива зовнішність є запорукою успіху
підростаючої дитини в складному світі.
       Розумовий розвиток відіграє головну роль у розвитку інтересів,
поглядів і інтелектуальних здібностей дитини.
       Емоційний розвиток є також невід’ємною частиною, оскільки любов
батьків або її відсутність на довгий час залишає відбиток на особистості
дитини. Підростаюча дитина піддається також зовнішньому емоційному впливу.
Гнів, біль, смуток, радість, сум, сміх, лемент, шепіт тощо -усе це створює
навколишню атмосферу і визначає поведінку дитини.
       Велике значення має й соціальний розвиток, і перш за все розвиток
здатності до спілкування, що є надзвичайно важливим н лише для дитини, а й
для дорослої людини.
      І, нарешті, слід пам’ятати про те, що у дітей є певні духовні потреби
про які, на жаль, батьки дуже часто забувають або на які не звертають
уваги.

      Наведена структура особистості є дости загальною. Розглянемо
структуру, яку запропонувала психолог Валерія Сергіївна Мухіна [3]. Вона
ставить акценти на окремих ланках самосвідомості. Мені більше імпонує такий
підхід,  він є більш індивідуалізованим, оскільки самосвідомість людини
являє собою ціннісні орієнтації, які складають індивідуальне буття
особистості.
      В.С. Мухіна виділяє 5 ланок структури самосвідомості:


                        Ланки самосвідомості дитини:



      Перша ланка структури самосвідомості являє собою кристал особистості,
що включає ім'я , ідентифіковане з тілесною і духовною індивідуальністю.
      Ім'я і його значення. У дошкільному віці дитина починає усвідомлювати,
що вона має індивідуальне ім'я. При нормальних стосунках у сім'ї він любить
своє ім'я, бо постійно чує ніжне звертання до себе.  Йому  подобаються  всі
домашні варіанти  його  дитячого  імені,  він  вже  знає,  як  його  будуть
називати, коли він стане дорослим.  «Мене  зараз  кличуть  Митя,  коли  був
маленьким кликали Мотя, а коли виросту, мене називатимуть Дмитро Борисович»
— із задоволенням пояснює п'ятирічний Митя метаморфози свого імені  в  часі
його життя. Завдяки імені і займеннику «Я» дитина навчається виділяти  себе
як персону. Ім'я набуває особливого значення. Ім'я  дає  дитині  можливість
представити себе як окрему, виняткову людину.
      Дитина органічно, починаючи з раннього віку, ідентифікує своє ім'я  із
собою тілесним. Формування образу тіла. За нормальних умов дитина  постійно
вправляеться в різноманітних рухах і діях  Численні  вправи,  якими  дитина
займається разом із дорю  не  просто  мускульну  роботу
(скорочення і розслаблення), а й формують складні інтеграційні зв'язки  між
мускульною  роботою,  зором,  дотиком,  тілесним   почуттям   рівноваги   і
координації в  просторі,  а  також  загальним  результатом  усіх  зусиль  і
переживань. При цьому кожен рух має бути чітко збалансованим не  тільки  на
рівні пальців, кисті, усієї руки, усього тіла, а й на рівні результатів від
зробленої вправи.
      Хочеться ще раз підкреслити визначальну роль дорослого, який  емоційно
і фізично сприяє тілесному розвитку дитини.  Близький  для  дитини  дорослий
охороняє його від ймовірних травм, чим наповнює його впевненістю у  безпеці.
Дорослий захоплюється успіхами дитини, чим  підтримує  і  розвиває  в  ньому
почуття самоцінності. Дитина із задоволенням  опановує  тілесні  вправи,  що
лягають в основу його особистості.
      Друга ланка структури самосвідомості — зазіхання на визнання — одна із

Разместил: Гость Прочитано: 2370