Наш опрос

Были ли Вы донором крови?

Никогда не сдавал(а) кровь
Нет, у меня противопоказания
Да, однократно
Да, многократно
Хочу сдать, но не знаю как


Результаты
Другие опросы

Всего голосов: 434
Комментарии: 0

Главная  Лучшие    Популярные   Список  
Аналіз ігрової діяльності як засобу соціалізації особистості
Психология
      Відповіднодо мети в курсовії роботі ставляться наступні завдання:

                       - дослідити суть, значеня та структуру гри;

                       -  визначити  вплив  дитячих   ігор   на   формування
                         житттєвої позиції дітей молодшого шкільного віку;

                       -  розглянути  яким  чином  здійснюється  керівництво
                         поведінкою дітей у ході гри;

      методологічну базу  дослідження складають праці видатних вчених: Берна
Е., Больховітінова В., Виготського Л., Генкіна Д., Обертинської А. та ін.

        Частину матеріалів дослідження було отримано  методом  спостереження
за дітьми в процесі гри.  Використано  досвід  проведення  ігрових  програм
Київським міським палацом дітей та юнацтва, в дитячому оздоровчому  таборі-
пансіонаті “Рубін” та в Берестягській загальноосвітній школі Гайворонського
р-ну, Кіровоградської обл.

      При дослідженні теми  використано  метод   узагальнення  з  елементами
аналізу та порівняння.

      Структура роботи: Має     сторінок,  складається  з  вступу,  основної
частини, висновків. Має     найменувань використаної літератури.



      Розділ 1. ЗНАЧЕННЯ, СУТЬ, СТРУКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІГОР.

1. Погляд в історію.
      Що таке гра і чим вона відрізняється від будь-якої  іншої  діяльності?
Як було розкрито її природу і значення в житті дитини? Як розвивається  гра
з віком?

      Спроби тлумачення природи гри відомі здавна. Здавна точаться суперечки
з приводу визначення її суті та значення.

      Найдавніші з  цих  спроб  –  теорії  “відпочинку”  і  “надлишку  сил”.
Протрималася вона недовго, внаслідок очевидної ненауковості. Справді  важко
погодитись з тим, що дитина у грі відпочиває, адже саме у грі проходить для
неї більша частина дня, у гру  вона  вкладає  багато  енергії,  фізичних  і
розумових сил.

      Що ж до теорії “надлишку сил”, авторами якої  були  Г.  Спенсер  і  Ф.
Шіллер, то вона мала більше  прихильників,  ніж  попередня,  але  так  само
невтрималася в науці через явну суперечливість реальним  факторам.  Відомо,
що стомлена і хвора дитина грається. Вона не може бігати, тягти возика,  чи
зводити тривалий час якусь будівлю, але сидячи чи лежачи  у  ліжку,  дитина
тихенькобавиться лялькою або іншою  улюбленою  іграшкою.  Тому  й  викликає
заперечення думка, нібито у грі дитина витрачає  свою  надлишкову  енергію,
яка нагромаджується у нервових центрах.

      Великою  популярністю  користувалась  у  свій  час  теорія  німецького
дослідника Грооса, викладена ним наприкінці 19 ст. у книгах  “Ігри  тварин”
та “Ігри дітей”. Він вважав гру підготовкою до майбутнього життя,  вірніше,
підготовкою інстинктів з метою надання  їм  найбільшої  пристосованості  до
наступного функціонування. Посилаючись на те, що чим вище стоїть тварина на
еволюційному щаблі, тим тривалішим є її дитинство і  значимішою  роль  гри;
Гроос наділяв останню здатнітю удосконалювати життєві механізми  тварини  і
дитини. Думка Грооса про вплив гри на майбутній розвитокдитини має сенс.

      Але відсутність принципової різниці у поясненні гри  тварин  і  людини
ставить Грооса на антиісторичні позиції.

      Послідовники Грооса  вносили  різні  уточнення  і  доповнення  в  його
теорію, але не змінювали головного  -  підходу  до  гри  як  до  біологічно
обумовленого процесу. Досить відома винайдена Гроосом формула:  людина  або
тварина граються не тому, що вони молоді – сама молодість дана їм для того,
щоб гратись, тобто вправлятись для майбутнього самостійного життя.

      Дальші спроби дошукатись до суті гри мали наступні значення: наприклад
погляд на гру як на діяльність породжувану прагненням одержати  насолоду  (
теорія функціонального задоволення К. Бюлера ), або як таку, що  дає  змогу
реалізувати витіснені з життя бажання (З.  Фрейд),  чи  навіть  втекти  від
життя ( Адлер).

      Голландський вчений Бойтендайк  вказував:  дитина  грається  тому,  що
наділена особливою динамікою і особливим ставленням до дійсності.  Але  він
теж не зміг позбутися впливу натуралістичних концепцій у підхлді до гри  як
форми вияву потягів. Після 1933 року,  протягом наступного тридцятиріччя

      Інтерес  до  теоретичного  розв”язання  проблеми  гри   в   зарубіжних
дослідженнях  взагалі  знизився.   Навіть   висловлювалися   сумніви   щодо
можливості створення теорії гри.

      У вітчизняній літературі проблеми гри торкаються в своїх працях К.  Д.
Ушинський, А. С. Макаренко,Л. Виготський; сучасні дослідники Д. Генкін,  А.
Обертинська та інші.

      За К. Д. Ушинським, гра для дитини це дійсність, в якій  вона  живе  і
сліди цього життя глибоко западають в її память.

      Але все ж таки з”ясувати, як  виникла   гра,  можна  лише  простеживши
становище дитини в процесі історичного розвитку суспільства.

      Є чимало матеріалів мандрівників, географів та етнографів, вітчизняних
і зарубіжних  досліджень,  в  яких  відтворюється  життя  людини  в  період
первісного  суспільства  і  його  дальшого  історичного  розвитку.  В   них
містяться і певні відомості  про  становище  дитни.  До  цих  матеріалів  і
звернувся Д. Б. Емконін.

Дополнительно по данной категории

25.07.2010 - Эмоции и язык
26.04.2010 - Эмоции
26.04.2010 - Эмоции
26.04.2010 - Эмоции в жизни человека
26.04.2010 - Эмоции и способы управления ими
26.04.2010 - Эмоции и чувства
26.04.2010 - Эмоции и чувства
26.04.2010 - Эмоции: функции и особенности их проявления
26.04.2010 - Эмоционально-чувственные и волевые психические процессы

Кабинет пользователя

Здравствуйте,
Гость
Регистрация или входРегистрация или вход
Забыли пароль?Забыли пароль?

Ник:
Пароль:
Код:Секретный код
Повторить:

Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100


The release is prepared by Med4Net.ru