Аварийное и долгосрочное прогнозирование аварий с ОХР
повітря, км/год.
Гмакс.=[pic] км/год.
1.2.3. Глибина зони можливого хімічного забруднення з урахуванням
коефіцієнта зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря
(кз) при виливі „у піддон”.
Хлорпікрин виливається у піддон з обвалуванням висотою 1 м, в цьому
випадку, згідно з таблицею1 кз буде дорівнювати 5.3, а враховуючи те, що
наявні вловлювачі, коефіцієнт збільшується в 3 рази. Тоді кз=[pic]
Глибина зони можливого хімічного забруднення з урахуванням коефіцієнта
зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря кз
дорівнюватиме: Гк=Гтаб/кз =[pic]км.
Приймаємо глибину зони можливого хімічного забруднення Гк=2,5км.
1.2.4. Глибина зони можливого хімічного забруднення – менше із значень
Гк. і Гмакс
Так як Гк.=2,5<Гмакс=20, то Гм приймаємо рівною 2,5 км.
1.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення [2]
При оперативному плануванні:
1.3.1.Площа зони можливого хімічного забруднення (SЗМХЗ) визначається
за формулою:
SЗМХЗ=3,14*Г2=3,14*2,52=19,63км2,
де Г – глибина зони можливого хімічного забруднення, км
1.3.2.Площа зони прогнозованого хімічного забруднення (SПЗХЗ)
визначається за формулою:
SПЗХЗ=0,11*Г 2= 0,11*2,52=0,69км2.
1.3.3.Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення (ШПЗХЗ)
становить:
ШПЗХЗ=0,3*Г0,6=0,3*2,50,6=0,52км.
1.4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до заданого
населеного пункту [2]
Час підходу хмари хлорпікрину до заданого об’єкту залежить від
швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
[pic]год. (18 хв.)
де X – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкту, км;
V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого
повітря в залежності від швидкості вітру, км/год. ( за табл.2).
1.5. Визначення часу випаровування розлитого хлорпікрину [2]
За таблицею 21 „Методики” час випаровування хлорпікрину при швидкості
вітру 1 м/с, температурі повітря 200С, СВСП - інверсія становить 664 години
( 27 діб та 16 годин) а враховуючи те, що встановлено вловлювач то час
випаровування збільшиться в три рази, та становитиме: 664*3=1992 години, що
становить 83 доби.
1.6. Визначення можливих втрат серед робітників об’єкту та населення
[2]
Робітники підприємства знаходяться у приміщеннях. Максимальна кількість
робітників становить 150, а мінімальна – 120 чоловік. Кількість
незабезпечених протигазами робітників об’єкту становить 50%. Виходячи з
цього кількість уражених робітників становить:
Для максимальної кількості робітників:
Втрати можуть скласти 27%від загальної кількості робітників,
тобто:150*0,27=41 чоловік.
Структура втрат може розподілятися наступним чином, чол.:
Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 41*0,25=10;
Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 41*0,4 =17;
З летальними наслідками – – – до 35% - 41*0,35=14.
Для мінімальної кількості робітників:
Загальна кількість уражених становитиме 120*0,27=32 людини.
Структура втрат може розподілятися наступним чином, чол.:
Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 32*0,25=8;
Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 32*0,4 =13;
З летальними наслідками – – – до 35% - 32*0,35=11.
Втрати серед мешканців населеного пункту, що попадає у ЗМХЗ
Мешканці населеного пункту, що попадає в зону прогнозованого хімічного
забруднення протигазами не забезпечені. Припускається, що все населення
знаходиться у будівлях або у простіших сховищах. Згідно з таблицею 6
„Методики” кількість потерпілих складатиме 250*0,5=125 чоловік. Вважається,
що 50% потерпілих використали найпростіші засоби захисту органів дихання
(ватяно-марльові пов'язки). Можливі втрати серед населення, що використало
пов'язки згідно з таблицею 6 „Методики”, складатимуть 30-45%. Для
прогнозування наслідків можливої аварії приймаємо більш тяжкі наслідки –
45%. Тоді кількість потерпілих може скласти: 125*0,45=56 чоловік. Кількість
постраждалих, що не використали засоби захисту органів дихання може скласти
125*0,5=63 чоловіка.
Загальні втрати серед населення можуть становити 56+63=119 чоловік.
Структура втрат може розподілятися наступним чином:
Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 119*0,25=30;
Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 119*0,4=47;
З летальними наслідками – – – до 35% - 119*0,35=42.
1.7.Прилади для виявлення хлорпікрину у атмосфері
Для виявлення хлорпікрину у навколишньому повітрі (табл.23) можна
застосовувати універсальний газосигналізатор УГ – 2, військовий прилад
хімічної розвідки ВПХР, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР.
Принцип дії ВПХР та ППХР полягає у просмоктуванні повітря забрудненого
НХР крізь індикаторну трубку.
Прибор ВПХР складається з насосу, комплекту індикаторних трубок,
комплекту еталонних індикаторних таблиць для визначення НХР та її
концентрації у повітрі, ліхтарик, горілка для роботи з прибором взимку. Все
це розміщене у шухляді – підставці.
Прибори ВПХР та ППХР для виявлення хлорпікрину використовують
Разместил: Гость Прочитано: 6498 | | |
|